Що таке оніхомікоз і як його лікувати, симптоми та причини появи

Грибкове ураження нігтя, або оніхомікоз, лікування якого необхідно проводити комплексно, зустрічається у 20% населення. Щоб позбутися захворювання, слід використовувати засоби для зовнішнього застосування та системні препарати. Це допоможе усунути зовнішні симптоми оніхомікозу нігтів та знищити збудника.

Розвиток і причини оніхомікозу

Що таке оніхомікоз, знає не кожен. Це захворювання належить до інфекційно-дерматологічних і виникає в результаті проникнення дріжджових або пліснявих грибкових організмів. Найвища ймовірність зараження виникає в громадських місцях – басейні чи сауні. Тепле і вологе середовище є ідеальним місцем для активного розмноження збудника, спори якого потрапляють на килимки, підлогу і доріжки.

Часто відбувається зараження всіх членів сім’ї, якщо грибкова інфекція уразила одну людину. У такому випадку хвороба передається через спільні мочалки, рушники, взуття, недостатньо чисту ванну чи килимки у ванній кімнаті. Нігті на руках заражаються грибком, коли на пальцях є пошкодження.

Причини оніхомікозу можуть полягати в:

• недотриманні особистої гігієни рук і ніг, нерегулярних водних процедурах і носінні несвіжої білизни, що підвищує ризик розвитку хвороби;
• тісному контакті між людьми, які проживають разом, носінні чужого взуття;
• не використанні спеціального взуття під час відвідування басейнів, саун або лазень;
• ранах і пошкодженнях стоп і нігтів, відкритих для проникнення грибкових організмів;
• розвитку захворювання після невдало зробленого педикюру чи при наявності врослого нігтя;
• зниженому імунітеті;
• розвитку цукрового діабету;
• хворобах крові;
• порушеному кровопостачанні рук і ніг.

Крім того, до чинників, що сприяють розвитку хвороби, належать:

• носіння неякісного або тісного взуття;
• підвищена пітливість кінцівок;
• варикозне розширення вен.

Захворювання може з’явитися через тривалу імуносупресивну, кортикостероїдну або антибактеріальну терапію.

Симптоми захворювання

Ураження нігтьових пластин може розвиватися як у дорослих, так і у дітей. Симптоми оніхомікозу залежать від виду грибка, який уразив нігтьову пластину і шкіру. Оніхомікоз у дітей не відрізняється ні за симптоматикою, ні за перебігом хвороби.

У результаті ураження оніхомікозом відбувається деформація нігтьових пластин на ногах (рідше – на руках). Змінюється не лише їхній колір, а й структура. Вони стають пухкими, слабкими і погано ростуть.

Основні ознаки розвитку оніхомікоза:

1. Поступова зміна форми нігтьової пластини та її кольору. Внутрішній шар нігтя починає змінювати свій колір, з’являються плями бежевого чи жовтого відтінку.
2. Запалення м’яких тканин пальця, що оточують уражену нігтьову пластину.
3. Дистрофія нігтьової пластини.

У більш тяжких випадках відбувається повне або часткове відшарування пластини.

Класифікація та види оніхомікозу

Форми оніхомікозу розглядаються залежно від локалізації захворювання або виду грибка, який уразив ніготь.

Складність лікування цього захворювання полягає в тому, що основним збудником може бути не один тип грибкової інфекції:

1. Дерматофіти, активізація яких відбувається зі зниженням імунітету людини. Найчастіше зараження відбувається в результаті контакту з ґрунтом, рідше – при контакті з носіями дерматофітів – людьми або тваринами.
2. Дріжджові гриби. Кандида провокує розвиток різних дерматологічних захворювань – від молочниці та стоматиту до оніхомікозу.
3. Плісняві гриби, потрапляючи в організм, можуть завдати шкоди не лише кінцівкам і нігтям, але й порушити нормальне функціонування внутрішніх органів.

Залежно від структурних змін у нігтьовій пластині, виділяють такі різновиди і типи оніхомікозів:

• Атрофічний, внаслідок якого ніготь набуває сіро-бурого відтінку, а сама пластина частково або повністю відходить від ложа;
• Гіпертрофічна форма характеризується підшкірним гіперкератозом і проявляється сильним болем при ходьбі, змінами форми і зовнішнього вигляду нігтя, пластина стає тьмяною та товстішою;
• Нормотрофічний тип захворювання, при якому з’являються смуги і плями на нігтьовій пластині, невиражена симптоматика призводить до того, що ніготь повністю інфікується в процесі активного розвитку грибка.

Залежно від того, наскільки сильно уражені нігтьові пластинки, виділяють такі стадії оніхомікозу:

1. Дистальна – деформація вільного краю нігтя, який підстригається.
2. Латеральна – грибок починає розмножуватися з одного чи двох боків нігтьової пластини, навколо шкірного валика.
3. Проксимальна – деформація нігтя відбувається біля його основи.
4. Тотальна – деформація нігтьової пластини по всій її площі.

Перші дві форми грибкової інфекції можуть проявлятися одночасно, тому лікар діагностує дистально-латеральну форму оніхомікозу.

Виділяють також поверхневий оніхомікоз, який часто називають білим. Основною характеристикою цього типу захворювання є поява білих плям на нігтьовій пластині.

Усі види цього дерматологічного захворювання мають індивідуальні симптоми та методи лікування.

Як визначити захворювання

Побачивши у себе перші симптоми оніхомікозу нігтів, зверніться до лікаря. Він огляне уражені грибком нігті та призначить обстеження. Діагностика оніхомікозу проводиться наступним чином:

• за допомогою спеціального мікроскопа для виявлення грибкової інфекції на нігтьових пластинах. Для цього нігті потрібно обрізати й протерти спиртом. Зразок для дослідження беруть з ділянки кутикули, де найчастіше осідає інфекція;
• якщо підозрюються різні види захворювання, зразки з нігтів беруть з різних місць;
• на взяті зразки наносять розчин 20% гідроксиду калію або диметилсульфоксиду. Іноді їх обробляють спеціальними барвниками, які дозволяють за допомогою мікроскопа визначити структуру і тип збудника грибка;
• для точного визначення причин виникнення оніхомікозу проводиться грибкове культивування.

Зіскоблені або обрізані інфіковані нігті подрібнюють і поміщають у спеціальний контейнер. Там за ними спостерігають і вивчають. Досвідчені спеціалісти точно визначають, який саме тип грибка вразив нігті.

Загальні принципи лікування оніхомікозу

Як лікувати оніхомікоз нігтів, слід з’ясувати у лікаря. Не варто недооцінювати серйозність захворювання, адже це не лише естетична проблема. Грибок поступово проникає вглиб тканин, поширюючись на всю поверхню нігтьового ложа. Це призводить до деформації пластини, ураження околонігтьових валиків і сусідніх нігтів.

Щоб вирішити, чим лікувати оніхомікоз, потрібен огляд фахівця. На початковій стадії захворювання, особливо якщо ураження поверхневе й обмежене, і в патологічний процес залучено лише 1 або 2 нігтя, застосовують місцеву протигрибкову терапію. У разі широкого поширення інфекції мікозу необхідне системне лікування, а в тяжких випадках – хірургічне видалення ураженої пластини. Для закріплення результату застосовують фізіотерапію.

Оніхомікоз у дітей лікується так само, як і в дорослих, лише з меншою дозою препаратів, відповідно тривалість терапії збільшується.

Лікувальні методи

Сучасні методи лікування оніхомікозу включають застосування системних протигрибкових препаратів – таблеток, капсул, засобів для локальної обробки уражених ділянок, а також симптоматичну терапію, спрямовану на покращення кровообігу.

Системне лікування оніхомікозу

Системні препарати для лікування оніхомікозу нігтів забезпечують необхідну концентрацію протигрибкових речовин у всіх тканинах організму. Завдяки цьому навіть при глибокому проникненні інфекції досягається терапевтичний ефект.

У терапії оніхомікозу використовують 5 видів протимікотичних засобів: гризеофульвін, тербінафін, кетоконазол, флуконазол, ітраконазол. Їх дія базується на здатності руйнувати клітинні стінки грибка. Таблетки слід застосовувати на основі результатів лабораторних досліджень. Це дозволяє встановити збудника хвороби та визначити його чутливість до дії антимікотиків.

Таблетки при оніхомікозі мають різні принципи дії:

1. До найбільш щадних належить флуконазол.
2. До препаратів із тривалим курсом застосування – ірунін.
3. Добре зарекомендували себе тербінафін і екзіфін.
4. Терапевтичні засоби часто застосовують для профілактики (наприклад, орунгал).

Стандартний курс лікування оніхомікозу становить від 1,5 до 3 місяців – термін залежить від стадії хвороби. Якщо протягом тижня регулярного прийому немає позитивного ефекту, це не означає, що препарат не підходить. Для досягнення необхідної концентрації в уражених тканинах потрібен час.

Системні засоби для лікування грибка на нігтях токсичні. Тому в перший тиждень лікування можливі нудота, зниження апетиту, дискомфорт у шлунку.

У дітей лікування має проводитися під наглядом лікаря. У разі побічних реакцій чи ускладнень лікар зможе вчасно скасувати або замінити препарат.

Місцеве лікування

Протигрибковий крем, мазь, розчин, лаки для нігтів та інші форми для зовнішнього застосування містять високу концентрацію активних компонентів. При обробці нігтів і навколонігтьових валиків у поверхневих тканинах накопичуються антимікотичні речовини.

Зовнішні засоби від оніхомікозу потрібно використовувати регулярно протягом кількох місяців. Перед обробкою варто зробити теплі ванночки – це пом’якшить шкіру й нігтьову пластину, що забезпечить краще проникнення ліків.

Для зовнішньої терапії можна використовувати лак Батрафен, розчин Лоцерил, сироватку Мікозан, мазі Кетодін, Нізорал, Ламізил, Тербізил, Міфунгар, Нітрофунгін, Мікосептин, Мікогель тощо. Тривалість курсу – щонайменше 4–6 місяців.

Лікування оніхомікозу проводиться такими препаратами:

• Азоли – кетоконазол, ізоконазол, клотримазол. Випускаються у формі крему або мазі. Наносяться двічі на день.
• Аліламіни – ламізил або екзодерил. Використовуються двічі на день.
• Крем Батрафен – зупиняє розмноження грибка і сприяє його загибелі. Наноситься 2 рази на добу.
• Саліцилова кислота – руйнує мертві кератиноцити, які живлять грибок.
• Настоянка йоду на спирту – захищає шкіру від бактеріальних інфекцій і гальмує ріст грибків. Використовується як компрес або примочка, не більше 2 разів на день.

Ці засоби допомагають знешкодити і знищити збудника оніхомікозу, а також запобігають розвитку супутніх інфекцій.

Видалення уражених нігтів

Сучасна медицина не застосовує хірургічне видалення нігтів, оскільки операція може призвести до проникнення додаткової інфекції.

Лікування проводиться шляхом нанесення на уражені нігті спеціальних препаратів, які поступово їх розчиняють. Нігтьова пластина повільно відмирає та самостійно відпадає. При такій терапії болю не відчувається, її можна проводити самостійно вдома.

Важливо пам’ятати: таке видалення не можна проводити без консультації з лікарем.

Видалити хворі ділянки можна спеціальними оніхолітичними засобами – Оніхопласт або Уреапласт. Засіб наносять на уражений ніготь товщиною 1–2 мм, а навколишню шкіру захищають звичайним лейкопластирем. Зверху накладають ще один пластир, щоб зафіксувати препарат. Залишають на 2–3 дні, після чого ніготь зіскоблюють. Можна також використовувати лікувальний пластир із кератолітичними компонентами (сечовиною або саліциловою кислотою).

Фізіопроцедури

Ефективне лікування оніхомікозу неможливе без проведення фізіотерапевтичних процедур. Вони допомагають знищити збудника і запобігти рецидиву. Основні методи фізіотерапії:

1. Лазеротерапія. Промінь проникає глибоко в тканини й впливає безпосередньо на осередок ураження.
2. Електрофорез. Під впливом гальванічного струму лікарські речовини (йодид калію, хлорид калію) потрапляють у проблемну зону. Активні компоненти перетворюються на іони, що підвищує їхню терапевтичну активність.

Лікування лазером

Лікування оніхомікозу лазером характеризується високою ефективністю. Це обумовлено точністю дії променя на уражені тканини, адже він проникає глибоко – аж до нігтьового ложа.

Процедура проводиться амбулаторно, не супроводжується неприємними відчуттями. Після маніпуляції пацієнт одразу може йти додому.

Для повного усунення грибка потрібно пройти кілька процедур. Щоб уникнути рецидиву, через 2–3 тижні варто провести контрольний сеанс.

Протипоказання відсутні, лікування лазером оніхомікозу дозволене дітям і людям похилого віку. Єдині обмеження – вагітність, період грудного годування, важкі системні захворювання.

Профілактика

Щоб уникнути розвитку оніхомікозу, потрібно дотримуватись простих правил:

1. Купувати якісне взуття. Не носити чуже взуття і не дозволяти іншим міряти своє.
2. Регулярно чистити й дезінфікувати взуття.
3. Манікюр і педикюр краще робити самостійно. Якщо звертаєтесь до майстра — обирайте салон із гарною репутацією і наявністю обладнання для дезінфекції інструментів. Найкращий варіант – мати власні інструменти.
4. У сауні або басейні обов’язково мати змінне взуття. У громадських місцях не можна ходити босоніж. Якщо на стопах є мікротріщини чи рани, краще тимчасово утриматися від відвідування лазні, сауни та басейну.
5. Шкарпетки, колготки та інші вироби повинні бути з якісних матеріалів.
6. Підвищувати імунітет.
7. Лікувати супутні захворювання.

У разі виникнення грибкової інфекції у когось із родини всім, хто з ним контактує, слід звернутися до лікаря. Фахівець зможе виявити початкові ознаки захворювання, а своєчасне лікування не допустить прогресування оніхомікозу.