Існують різноманітні види грибків нігтів. Частіше за все оніхомікоз (так у медицині називається грибкове захворювання, що вражає нігті) викликаний дерматофітами. На їх долю припадає до 90% усіх інфекцій такого роду. До іх числа відносяться такі грибки, як Trichophyton rubrum, Trichophyton interdigitale. Рідше захворювання викликано іншими різновидами, наприклад, мікроспорією.
Що таке грибок нігтів?
Згідно статистичних даних, біля 20% населення всієї планети страждає від одного з видів цього недугу. Грибок нігтів – це ураження шкіри та рогового покрову на пальцях, яке виникає через послаблення імунітету, передачу інфекції, недотримання правил гігієни та навіть через носіння неправильного взуття.
До жодного захворювання людини неможна ставитись легковажно, а до грибка нігтьових покровів тим паче. Дозволивши розвиток хвороби, вона може розповсюдитись не тільки по поверхні ноги чи руки, але й перейти до пахвової області, та навіть до зони паху.
Форми захворювання
Існує офіційна класифікація мікозу нігтів. Згідно з нею в залежності від патогенезу захворювання виокремлюють наступні форми грибкових нігтьових інфекцій:
- Дистальний оніхомікоз, при якому ніготь вражається біля вільного краю. Рідше зустрічається дистально-латеральна форма, коли є ураження й з бокових сторін.
- Поверхневий. Може бути тотальним, коли інфекція вражає усю нігтьову пластину.
- Проксимальний піднігтьовий.
Частіше за все зустрічається дистальний піднігтьовий оніхомікоз. Його збудником є згаданий вище Trichophyton rubrum.
Ця форма грибку нігтів особливо неприємна для літніх пацієнтів, оскільки лікування займає довше часу, а руйнівні процеси, включаючи стоншування нігтьової пластини та появу нерівностей, відбуваються інтенсивніше. Для такого типу інфекції характерно також поступове залучення в патологічний процес всіх нігтів на стопах, інколи й на кистях, хоча останнє трапляється зрідка.
Поверхнева форма грибку нігтів в основному викликана іншим збудником захворювання – Trichophyton interdigitale. Вже сама назва говорить про те, яка частина нігтьової пластини вражається грибком.
Проксимальна форма оніхомікозу зустрічається досить рідко. Іноді її викликає згаданий Trichophyton rubrum, рідше – E. flocossum чи інші види дерматофітів.
Види збудників
В медицині патогенні мікроорганізми класифікуються на основні типи. Існують наступні збудники, які викликають різні види грибкових захворювань нігтів.
Дерматофіти
Дерматофіти – це вид грибку нігтів. До нього відносяться згадані вище різновиди – наприклад, Trichophyton rubrum, а також трихофітон фіолетовий Trichophyton violaceum, деякі інші види (мікроспорії, Epidemophyton).
Загальна риса всіх мікроорганізмів – вони харчуються кератином. Причиною зміни кольору поверхні пластини нігтя як раз і є життєдіяльність цих грибків.
Збудники хвороби можуть жити у ґрунті, в будь-яких живих організмах, на людині. Й усі ці грибки можуть викликати оніхомікози. Клінічна картина захворювання при різних їх видах відрізняється незначно.
Все починається з невеликих змін, потім зона ураження грибком поступово збільшується у розмірах. Інфекція починається з краю нігтя, а потім поширюється до його кореня. Швидкість її розповсюдження залежить від швидкості зростання нігтя. Визначається збудник захворювання виключно шляхом проведення аналізів, так як візуально поставити точний діагноз неможна.
Дріжджоподібні види грибків
Цей вид грибку нігтів відрізняється від інших тим, що є переважно ендогенним. Тобто у довкіллі організми не живуть, лише на шкірі, нігтях та слизових. До них відносяться грибки сімейств Candida та Malassezia.
Дріжджеподібні грибки розповсюджені практично усюди. Най популярніший тип – Candida albicans, який викликає молочницю. Але в цю группу входить практично 150 видів, а близько 20 з них можуть викликати грибок нігтів. Найбільш розповсюджений збудник – Кандіда парапсілоз (Candida parapsilosis), але є й інші.
Такий вид інфекції поширюється через недостатнє дотримання правил гігієни – наприклад, коли руки витирають загальним рушником. Буває, що оніхомікоз, викликаний кандидами, розвивається у тих, хто часто занурює руки у воду у зв’язку з робочим процесом. Ризик захворювання вище у людей, які страждають на цукровий діабет.
Крім того, що грибок вражає сам ніготь, навколо пластини й під нею виникають теплі на дотик та болісні ерітематозні плями. Інші симптоми характерні для будь-якої форми патології – зміна кольору самої пластини, потовщення нігтя.
Плісняві грибки
Поверхневі оніхомікози, які викликають плісняві різновиди грибку нігтів, зустрічаються рідко. В спекотних країнах з субтропічним чи тропічним кліматом можливе зараження пліснявими грибами Scytalidium spp (типово для Південно-Східної Азії, Індії).
Є декілька пліснявих видів грибків, які у нас зустрічаються рідко, а самостійні збудники захворювання навіть не виділяються. Це, крім Scytalidium spp, такий різновид, як Onychocola canadensis.
В будь-якій країні світу зустрічаються такі плісняві грибки нігтів, як Scopulariopsis brevicaulis (на їх долю припадає до 3% випадків оніхомікозу) та інші різновиди – Aspergilus, Fusarium та Acremonium.
Багато з цих видів не відносяться до патогенних, а для розвитку грибкової інфекції потрібна їх підвищена активність, викликана поєднанням одразу кількох факторів. Крім того, той чи інший пліснявий вид грибку може не жити на шкірі чи нігтях, а мешкати в ґрунті чи на оточуючих предметах. Інколи зараження ним трапляється на фоні первинної інфекції.
В цьому й полягає відмінність від дріжджових різновидів та дерматофітів, пліснявих видів грибків в нормальному стані на шкірі може зовсім не бути. Приєднання їх у вигляді вторинної інфекції частіше трапляється у літніх пацієнтів.
Клінічна картина від дерматофітів практично не відрізняється. Буває, що немає істотних відмінностей й від дріжджових грибків. Хоча інколи це спостерігається за відтінком.
Наприклад, при дерматофітах та дріжджовому різновиді з’являються жовті плями на нігтях. А при пліснявій інфекції пластина може забарвлюватися в чорний, зелений чи сірий відтінки – залежить від збудника.
Стадії перебігу грибків нігтів
В класифікації стадії перебігу оніхомікозу виглядають наступним чином:
- Нормотрофічна. При ній змінюється забарвлення нігтьової пластини, через деякий час на ній з’являються плями та смуги, але її блиск та товщина відповідають нормі.
- Гіпертрофічна. Крім симптомів, пов’язаних зі зміною кольору нігтя, губиться його блиск, стається потовщення, поступово він деформується й може почати руйнуватись по краях.
- Оніхолістична стадія (Атрофічна). Вважається, що це най занедбана форма захворювання. Ніготь повністю атрофується, а потім стається його відторгнення.
Будь-яка з перелічених вище інфекцій часто розвивається за гіпертрофічним принципом. Уражена зона швидко збільшується у розмірах. Тому необхідно звернутись до спеціаліста якомога раніше. Практика показує, що вилікувати грибок нігтів в домашніх умовах практично неможливо.
